При взаємодії об’єктів нерідко в результаті відокремлення часток поверхні одного з них і прилипання їх до поверхні іншого утворюються сліди–відшарування та сліди–нашарування. Причиною взаємодії є будь-яка енергія – механічна, термічна, хімічна, біологічна. Під дією механічної енергії сліди утворюються внаслідок переміщення об’єктів у просторі, відокремлення частини від цілого, розділення цілого на частини залишкової деформації. Під дією термічної енергії сліди утворюються внаслідок закопчування, обвуглювання, спопеління. Хімічна енергія сприяє утворенню слідів внаслідок окислення, розкладання та сполучення. З дією біологічної енергії виникають сліди внаслідок розмноження, відмирання, розкладання, гниття тканини біооб’єктів. Слова розуміють сліди-відображення, що утворюються при безпосередньому контакті принаймні двох об’єктів, тобто такі остаточні явища, які представляють собою матеріально фіксовані відображення на одному об’єкті зовнішньої будови іншого об’єкта (наприклад, сліди знарядь злому, ніг, взуття, рук, транспортних засобів і т. ін.).

У 1949 році криміналістичні підрозділи міліції функціонують вже у всіх областях України, підвищується їх роль у розкритті злочинів. Якщо у 1944 році експертами міліції було виконано 324 криміналістичних дослідження, то на кінець 1948 року – вже 2 609. Балістичні і трасологічні https://www.bachuna.net/ експертизи та дослідження своїм походженням теж напряму пов’язані з діяльністю органів правопорядку. У 1835 році в Лондоні поліцейськими під час розслідування вбивства, яке було вчинено із застосуванням вогнепальної зброї, з трупу було вилучено свинцеву кулю.

Додати співавторівСпівавтори

До публікації у науково-методичному збірнику приймаються статті фахівців – науковців, судових експертів, науково-педагогічних працівників вітчизняних та зарубіжних судово-експертних установ, закладів вищої освіти, аспірантів та докторантів, працівників юридичної та правоохоронної галузей тощо. Які можливості одержання і використання кримінальної інформації для контролю латентності й рецидиву злочинів, розслідування злочинів, вчинених в умовах кримінально-виконавчих установ (кримінально-виконавче право). Злочинність є об’єктом дослідження й інших галузей знань, виходячи з їх цілей, у межах відповідного предмета вивчення. Наприклад, злочинність як об’єкт дослідження суспільства вивчається філософією, філософією права, соціологією, психологією та іншими науками.

Наукові статті кафедри криміналістики

У статті проведено аналіз наукових підходів вчених криміналістів щодо визначення сутності, суттєвих ознак поняття криміналістичної тактики, проблеми меж її застосування, проведено їх критичний аналіз. Досліджено актуальні проблеми визначення поняття «криміналістична тактика» та можливості застосування її засобів у різних видах правозастосовної діяльності в тому числі в діяльності приватних детективів. Запропоновано розгляд криміналістичної тактики в широкому та вузькому розумінні, виділяючи при цьому теоретичний та практичний аспект. Криміналістична тактика розглядається як науковий напрямок, а також використання практичних засобів криміналістичної тактики під час ведення діяльності приватного детектива. Пропонується визначення поняття «криміналістична тактика» саме в аспекті діяльності приватних детективів і окреслюються напрями подальших досліджень. Проаналізувавши сучасні тенденції розвитку криміналістичної тактики, визначення основного інноваційного напрямку дослідження та проблем використання тактичних засобів у правозастосовній діяльності детектива, які забезпечують її ефективність та результативність, є вкрай важливим для безпосереднього ведення діяльності. Мета статті полягає у висвітленні процесу формування та розвитку криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ.

Одним з таких напрямів є визначення природи криміналістики як технічної або природничо-технічної науки. Дослідження доказів являє собою пізнання дізнавачем, слідчим, прокурором та судом їх змісту, перевірку вірогідності існування тих фактичних даних, які складають зміст доказів. Друга група та третя група підходять до «валізи криміналіста» і починають працювати з пензликами та дактилоскопічним порошком, підбираючи методом проб необхідну дисперсність порошку, щоб якісно отримати (побачити) слід пальців чи долонь на запропонованих поверхнях. Розрізняють у напрямку ніжок петлі та будови останньої. У напрямку ніжок петлеві візерунки поділяються на радіальні (ніжки звернені у бік великого пальця) та ульнарні (ніжки петлі звернені у бік мізинця).

Знаряддя злочину – це предмети і речовини, що злочинець використовує для досягнення очікуваного злочинного результату. Розрізняють знаряддя злочину за предметом посягання (знаряд дя вбивства, знаряддя злому, знаряддя підпалу та ін.); за функціональним призначенням (спеціально виготовлені для вчинення злочинів, застосовувані в побуті, виробничій або іншій діяльності); за характером впливу (механічної, термічної, хімічної, вибухової дії тощо). До знарядь злочину належать також транспортні засоби, якщо вони використовувалися для досягнення злочинного результату. Наук у розслідуванні злочинів, у пристосованому вигляді вони стали складовими елементами К. Науками дає їй змогу модифікувати методи останніх для розкриття та розслідування злочинів. В статті проведено порівняльний аналіз викладу та змісту прав людини і громадянина в кон­ституціях України та Франції, відповідно 1996 та 1958 рр.