Дедуктивний метод, що високо цінувався схоластами, не може сам по собі давати знання про природні явища. При пізнанні природи він повинен грати тільки допоміжну роль. Бекона, корисна тоді, коли оперує поняттями, заснованими на фактах, а не на забобонах. Зусилля античних фізиків спрямовувалися на пошук першооснови (субстанції) сущого – архе – і його елементів, стихій. За такі Фалес приймав воду, Анаксимен – повітря, Анаксимандр – апейрон, Піфагор – число, Парменід – «форму» буття, Геракліт – вогонь, Анаксагор – гомеомерії, Демокріт – атоми, Емпедокл – коріння, і так далі.

Розрахунок і вибір підшипників по динамічній вантажопідйомності. Розрахунок болтового з’єднання фундаментних лап. Залишок виручки від продажу розподіляється в розмірі, необхідному для відшкодування відповідних вимог у порядку черговості, передбаченої ст. Судно, що плаває за кордон, повинно також мати документи, передбачені міжнародними договорами України. Поняття «українське судно» або «судно Украї¬ни» означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України. Реєстрація торговельних суден здійснюється в морських портах, перелік яких визначається Мінінфраструктури. – трактування розвитку знання як лінійного кількісного його саморозширення за рахунок відкриття нових істин.

Особа, яка висунула вимогу про примусовий продаж судна або судна, що будується, повинна подати суду витяг з відповідного реєстру з додатком найменувань і адрес зареєстрованих держателів іпотек і морських вимог. Суднові документи повинні зберігатися на судні в оригіналах, за винятком свідоцтва про право власності на судно і суднового білета, що можуть бути в нотаріально засвідченій копії. Судна, зареєстровані в Судновій книзі Украї¬ни, замість свідоцтва про право власності на судно та класифікаційного свідоцтва повинні мати судновий білет. На судна внутрішнього плавання — під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здій¬снення перевезення із заходом в іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 КТМ. Декарт ототожнив простір з матерією, природа якої полягає тільки в тому, що вона – річ протяжна. Це дозволило розглядати всі протяжні речі з погляду геометрії.

Ефект «тонкої підгонки» полягає в тому, що невелика зміна чисельного значення фундаментальних констант призвела б до «збіднення» Всесвіту. У ньому були б відсутні ядра, атоми і молекули або Всесвіт виявився б «одноколірним», таким, що складається з нейтрино (фізична частка, маса якої близька до нуля, відтак нейтрино слабо взаємодіє з речовиною) https://www.0542.ua/list/424673 або водню. Відтак не існує одного методу наукової діяльності, всі методи історичні і повністю залежать від об’єкта пізнання. З іншого боку, вже сама методика почала пов’язуватися не тільки з об’єктом. Мах взагалі вважав за доцільне не звертатися до поняття об’єктивної реальності, а прийняти досвідні дані як єдину реальність.

Колесо – найбільший винахід людства

У наявності нова гносеологічна ситуація – відмінність у ступені визначеності того, що існує. Крім того, в квантовій теорії у випадку з одним спостерігачем вдається розділити спостерігача і умови пізнання. Якщо маємо справу з двома спостерігачами, то вже немає задовільного рішення.

Тут спрацьовував принцип недостатньої підстави, який не допускав уніфікації відомих «фундаментальних» стихій, не дозволяючи виробити єдиний принцип породження (у перспективі закону). Таким чином, хоча в порівнянні з системами теогонії, в цьому плані досить невпорядкованими, з лише наміченою тенденцією до монізму, «фізичні» доктрини досократиків моністичні, однак цей монізм не був глобальним. Інакше кажучи, хоча в межах окремих фізичних теорій греки були моністами, вони не могли організувати єдину онтологічну картину світу. На рівні культури загалом, греки не були фізичними моністами, що, як указувалося, перешкоджало оформленню універсальних природних законів, без яких природознавство не могло виникнути як наука. Декарт (засновник раціоналізму) загалом підтримував думку Ф. Бекона про необхідність нової науки, яка, на відміну від схоластики, повинна давати знання для управління силами природи.

мистецтво Месопотамії

Маха епістемологічні концепції ставлять під сумнів розуміння знання як точної копії реальності. Виникли питання, в результаті аналізу яких з’ясувалося, що одна і та сама реальність може бути описана в різних теоріях. Фрагментація знання та наукової картини світу, обумовила з одного боку, трансформацію суб’єкта пізнання (в нових умовах суб’єктом пізнання виступає науковий колектив), а з іншого – необхідність пошуку нових форм трансляції знання в культурі. Вебер в рамках своєї концепції духу капіталізму. Вчений особливо підкреслював значення нового (капіталістичного) типу раціональності, заснованого на принципах об’єктивності, законодавчого регулювання, планування і розрахунку. Ця раціональність включала практично всі сфери людської життєдіяльності, організовуючи економіку, право, науку, мистецтво, повсякденне життя людей. Проте незалежно від конкретного засновника найвищим гарантом прав університетів була вища церковна влада (у католицькому світі – Римська курія).

Цією взаємодією є неподільний, індивідуальний процес, цілісність якого втілюється в планківському кванті дії. Оскільки взаємодія спостережуваних мікрооб’єктів і засобів спостереження має цілісний характер, то відповідно до логіки Н. Бора «неможливо приписати самостійну реальність у звичайному фізичному сенсі ні явищу, ні засобам спостереження». У істориків науки з цього приводу є різні припущення.

Подібні уявлення панували і в епоху Середньовіччя. Проте погляд на Середньовіччя як на інтелектуальний цвинтар був би поверховим. Хоча культура Середньовіччя не знала науки в сучасному розумінні, в її надрах успішно розвивалися такі специфічні області знання, які підготували можливість утворення науки в пізніший період. Маються на увазі астрологія, алхімія, ятрохімія, натуральна магія. Примітно те, що, будучи суперечливим сплавом апріоризму, споглядальності і грубого, наївного емпіризму, досвідом свого функціонування ці області знання поволі руйнували ідеологію споглядальності, здійснюючи перехід до досвідної науки. Досвід функціонування цих дисциплін справедливо розцінюється як проміжна ланка між технічним ремеслом й натурфілософією, вже містив у собі зародок майбутньої експериментальної науки.